Андрусяк Анна — “Косовапка”, “Тополя”, “Марта” — нар. 12 лютого 1924 р. в Старому Косові (Станіславівщина) в сім’ї селян. Батько Микола Андрусяк був січовим стрільцем. Мати Євдокія з роду Гризюків нар. 1900 р. В с.Вербовець, виховала патріотами п’ятеро дітей: Юрія, Анну, Василину, Надію та Івана. Всі вони стали членами ОУН, учасниками УПА, сама була членом “Просвіти”, “Союзу українок”, а з 1938 р. — членом ОУН, зв’язковою. У 1942 р. переховувала від гестапівців крайову провідницю “Мотрю”. Померла 31 березня 1985 р. Її дочка Анна після закінчення початкової школи в 1937 р. поступила до Коломийської гімназії, а в 1941 р. — у торговельну школу. Членом ОУН стала з 1941 р., від 1944 р. — в підпіллі па теренах Карпат (Кути, Космач). Закінчила курси УЧХ, організовувала шпиталики, доглядала хворих повстанців, важко перехворіла на тиф. Працювала з окружним провідником “Борисом”, мала контакт зі Львовом. 27 червня 1947 р. заарештована у Львові разом з подругою Ольгою Загайкевич, важке слідство тривало в тюрмі “на Лонцького”. Не отримавши інформації, КГБ влаштувало в лісі провокацію — “захоплення бандерівцями”, в тюрмі її продовжували катувати, стала інвалідом. Засуджена 31 жовтня ОСО на 10 років таборів у Іркутську, Ангарську. У тайшетських таборах па лісоповалі захворіла кліщовим енцефалітом. У 1956 р. звільнилась, повернулась до Львова з інвалідністю 1 групи, та дозволу на проживання не отримала, поневірялась без постійного місця проживання до 1963 р., коли дозволено прописку в с.Шепарівці Коломийського р-ну. Від 1965 р. проживає в Коломиї, важко хворіє.
