Андрущак-Гладун Ольга

Андрущак-Гладун Ольга — “Марта” — нар. 25 квітня 1920 р. у Львові в родині власника майстерні Василя та Анастасії. Старший брат Володимир, член ОУН – був переслідуваний польською поліцією за переховування Юрія Дацишина (здійснив напад на поштову машину під Бібркою). Ольга закінчила сім класів “Рідної школи” ім. Б. Грінченка, потім гімназію “Рідної школи” ім. Кокорудзів. Була членом “Сокола-111”, секретарем “Просвіти” на Богданівні (р-н Львова), працювала з підлітками Просвіти, організовувала конкурси, концерти. У 1943 р. опікувалася пораненими повстанцями УПА, разом із сестрою Марією друкувала вдома матеріали ОУН, вісті з фронту, відвідувала полонених українців. У 1944 р. переведена зі Львова в підпілля, та через стан здоров’я у 1946 р. змушена була повернутись до Львова і переховуватись від органів НКВД. У 1950 р. з документами сестри поїхала до Норильська, одружилась із політв’язнем таборів з 1940 р. Михайлом Гладуном (таємний шлюб дав священик Кузич із Перемишля). Перша донечка Мартуся померла в Норильську, подружжя Гладунів у час “хрущовської відлиги” в 1955 р. повернулося до Львова. Ольга працювала в Національному музеї, виховала сина Богдана і дочку Марію, дочекалась онуків. З 1989 р. веде активну громадську діяльність — організовувала осередки “Просвіти”, дитячі садочки в час канікул, стала членом ВЛУЖ, “Союзу українок”, ініціатором впорядкування могил закатованих в тюрмах НКВД в 1941 р., січових стрільців тощо.