Бринявська-Клапчук Анна — “Дев’ятка” — нар. 1925 р. в с.Кимир Перемишлянського р-ну на Львівщині в селянській родині Степана та Анастасії. Батьки рано померли. Анна стала юначкою ОУН, працювала в підпіллі з 1940 по 1944 р. під керівництвом провідника “Кармелюка” (загинув у вогні під час облави 1944 р. в с.Іванівка). У 1944 р. потрапила до німецького концтабору в м.Бох (?). Повернувшись, навчалася у торговельному технікумі в Теребовлі, пройшла вишколи ОУН (вели їх С.Стецько, І.Татарська, Губіцький, Стельмащук), згодом перейшла в підпілля. Заарештована органами НКВД 2 лютого 1948 р., слідство відбула в тюрмі Замарстинова у Львові, засуджена ВТ на 25 років таборів. У серпні 1948 р. відправлена в табори Норильська, де стала активною учасницею повстання політв’язнів у травні 1953 р. разом з М.Нич (див.: Українська жінка …, вип. 1, с.97), за що була додатково засуджена на 5 років тюрми в м.Курган. Звільнена в листопаді 1955 р. з мордовського табору. Одружилася з колишнім політв’язнем С. Клапчуком, обоє повернулись у м.Перемишляни на Львівщині. Працювала на різних роботах. З 1990 р. бере активну участь у громадському житті, чоловік помер 27 березня 2004 р.