Юник Ірина — дочка Луки, нар. 27 січня 1926 р. у с.Ігровиці на Тернопільщині в національно свідомій хліборобській родині, яка підтримувала визвольний рух УПА. Ірина була розвідницею. 29 березня 1946 р. заарештована органами НКВД, слідство відбулося в Тернополі, засуджена ВТ на 10 років позбавлення волі. Спочатку перебувала в таборі Акмолінська, разом зт.зв. “побутовцями” (злодіями, бандитами), які знущались над політв’язнями, з 1950 р. — в таборі Спаськ для політв’язнів. Там зустрілась із Ясеницькою Марією (див. “Українська жінка…”, вип. 1, с. 157) і членами театру Л.Курбаса. Звільнили в 1955 р., повернулася до Львова, працювала фасувальником в аптеці № 224, потім (до пенсії) — в історичному музеї реставратором тканин. Проживає у Львові.