Андрущак Олена – “Орися” – нар. 1924 р. в с. Яструбині Радехівського р-ну на Львівщині, дочка Степана та Марії. У 1950 р. її батьки, сестра Катерина з чоловіком Михаїлом Муравецьким і їхніми дітьми — Славцею (1943 р.н.) і Степанком (1947, який помер у дорозі) були депортовані в Амурську обл., м.Сковородіно. Олена в 1943 р. закінчила навчання в торговельній школі в Сокалі. З 1941 р. – в Юнацтві ОУН, з 1944 р.- в підпіллі, була районною УЧХ Сокальщини. Працювала з надрайонною Воробій Лесею -“Галею”. За той час у підпіллі загинули: окружна провідниця “Віра” у Великих Мостах, сестра провідника “Легенди” -“Оксана” в с. Сілець Сокальського р-ну і підпільниця “Марійка” в Комарівському лісі. Олена заарештована в 1952 р., засуджена ВТ на 25 років таборів, відправлена до Норильська, була учасницею відомого повстання політв’язнів у 1953 р., після якого її відправили до Мордовії. Звільнена в 1956 р„ перевезена до батьків в Амурську обл., в м.Білогорськ, де відбула 8 років спецпоселення. У 1964 р. змогла повернутись в Україну, ще 8 місяців проживала без дозволу в с.Сілець на Сокальщині. Згодом оселилась в м.Соснівка, працювала в ательє мод. Стала членом Спілки політв’язнів і КУН.