Бабій-Притула Розалія -“Біла”, “Славка” – нар. в с.Станків Стрийського р-ну на Львівщині в заможній багатодітній родині. Батько Василь Бабій був у рядах січових стрільців, головою “Просвіти” в селі, потім -в УПА (псевдонім “Гулюк”), загинув із старшим сином Миколою і ще трьома бійцями в бою з енкаведистами 23 березня 1946 р. У 1947 р. загинув другий 18-річний брат Денис Бабій -“Данко”,прикриваючи відступ друзів. Маму з молодшим 12-річним сином депортовано в Комі АРСР (Сторожевськ), а найменшу сестричку Олю виховали чужі добрі люди. Розалія була в Юнацтві ОУН, в підпіллі працювала медсестрою в референтурі УЧХ. У 1949 р. Була захоплена органами НКВД, засуджена комісією ОСО на 10 років таборів, які відбувала в Інті (Мінлаг) на 4-му жіночому лагпункті. Після звільнення одружилася, переїхала до Фастова на Київщині.