Бойко-Барабаш Єверемія — нар. 1891 р. в с.Довголука Сколівського р-ну на Львівщині в багатодітній родині Григорія та Анни. Освіта — початкова. Була одружена з Григорієм Бараба-шем із с.Конюхів Стрийського р-ну. Виховала п’ятеро дітей — трьох синів (Юрко, Мирон і Бог-дан) та дві дочки (Стефа і Оксана). Усі навчались у Стрию, в “Рідній школі”, а потім — у гімна-зії, усі з юних літ були членами українських патріотичних молодіжних організацій, згодом стали членами ОУН, за що пере них поглядів чоловіка й синів, у всьому допомагала їм. У 1940 р., уникаючи більшовицьких репресій, батько з синами, за допомогою мережі ОУН, у Карпатах пе-рейшли совєтську границю. Син Мирон став навчатись у Віденському ун-ті, Богдан — у Мюн-хенському. У 1941-1942 рр. Сини брали участь у похідних групах, організованих ОУН, до Оде-си. Мирон виконував завдання ОУН протягом двох років в обласному Миколаєві. Мати Єве-ремію з наймолодшою дочкою Оксаною органи НКВД в 1941 р. депортували в Новосибірську обл. Без дозволу влади мати повернулась у 1946 р. на Львівщину, вдома застала сина Юрка, воїна УПА, який невдовзі загинув. Змушена була переховуватись, та не перестала активно до-помагати повстанцям УПА харчами, одягом, медикаментами. Енкаведисти заарештували її 80-річного чоловіка Григорія, який повернувся після 14 років таборів. Згодом оселилась з дочкою Оксаною у Ходорові, син Мирон Барабані опинився в Торонто (фундатор 1-го випуску довідни-ка “Українська жінка у визвольній боротьбі (1940-1950 рр.)” ). Єверемія померла в 1973 р. у Хо-дорові, похована в с.Конюхів Стрийського р-ну на Львівщині.