Борис-Винар Дарія — нар 20 березня 1933 р. в м.Городок на Львівщині в багатодітній родині Романа Винара, мала трьох старших братів. Родина проживала в м.Зборів, а від 1937 р.- в Теребовлі на Тернопільщині. Вся родина з 1944 р. мала тісний контакт з підпілля ОУН-УПА; найстарший син Адам (псевдонім “Хмара”) був у підпіллі й загинув 20 жовтня 1949 р. з провідником “Аркасом”. Дарія забезпечувала повстанців харчами, була зв’язковою, розповсюджувала листівки. Заарештована в березні 1950 р. (через доноси зрадника Миколи Кісіля — “Соснового”), засуджена 29 квітня 1950 р. ВТ на 25 років. Відбула 7 років у таборах Мордовії. Після звільнення в 1956 р. не мала дозволу на проживання в Галичині, тож 2 роки працювала в шахтах Донбасу (згадує про це з жахом), потім закінчила курси крою та шиття і працювала кравчинею. У 1960 р. повернулась до Теребовлі, влаштувалась на взуттєвій фабриці. У 1964 р. одружилась з Винаром, переїхала на Львівщину до Борислава, навчалась в технікумі легкої промисловості у Львові. Народила дві доньки (1965 і 1968 рр.), обидві мають вищу освіту. Проживає зі старшою дочкою в Івано-Франківську, дочекалась онуків.