Боса-Бородюк Катерина — нар. 1928 р. в с.В.Вільщаниця Краснянського р-ну на Львівщині в родині господаря Івана, в якій виросло п’ятеро дітей. Батько під час Першої світової війни був у Відні, згодом в полоні в Італії, вивчив кілька мов, працював перекладачем в одному з львівських видавництв, потім секретарем у сільраді; помер у 1949 р. Найстаршу сестру Ганнусю під час гітлерівської окупації вивезли на роботи до Німеччини, звідки повернулася інвалідом (психічне захворювання).Старшого брата в 1944 р. забрали в совєтську армію, де його заарештували за зв’язок з УПА, ВТ присудив йому 10 років таборів у Казахстані. Так мати залишилася із трьома дітьми у великих злиднях. Катерина змалку стала симпатиком ОУН-УПА, допомагала повстанцям медикаментами, харчами, одягом. Заарештована 16 червня 1948 р., слідство проходило у Львові в тюрмах “на Лонцького”, у “Бригідках”, потім у Золочівському замку, де щойно 18 червня 1949 р. зачитали присуд ОСО: “10 років перебування в ГУЛАГу”. Була в таборах Колими (лісоповал, мощення доріг). Звільнена 28 лютого 1955 р., одружилася з Бородюком, повернулися на Волинь. Родина проживає в Ковелі, сини мають вищу освіту, виростає троє внуків.