Чайківська-Козубська Ольга — “Лисюня”, “Блискавка”, “Леся” — нар. 18 січня 1926 р. в с.Доброполе Бучацького р-ну на Тернопільщині в родині Павла і Марії. Навчалася в гімназії “Рідної школи” до 1944 р. У 1942 р. стала членом Юнацтва ОУН, відбула вишкіл на Калущині, була в підпіллі. У 1944 р. легалізувалась, почала вчителювати в с.Стара Брикуля на Теребовлянщині, а з вересня 1945 р. стала студенткою Львівського медінституту (фармація). 8 грудня 1946 р. заарештована і в березні 1947 р. засуджена Тернопільським НКВД на 10 років, які відбувала в Іркутській обл., в таборах Тайшету.Батьків і сестру Марію депортували в Челябінську обл., с.Копєйськ. Після звільнення в 1956 р. переїхала на спецпоселення до батьків, закінчила фельдшерське училище в 1958 р. і в 1960 р. повернулась у м.Копичинці на Тернопільщині. Працювала в лікарняній лабораторії, в 1963 р. одружилася з Олегом Козубським, у 1964 р. народився син Юрій. Від 1968 р. родина проживає в м.Снятин на Івано-Франківщині. Ольга стала членом СУ, ВЛУЖ, Братства ОУН-УПА, опікується музеєм визвольних змагань ім. В.Андрусяка — “Грегота”.