Чмелюк-Граділь Лідія — “Ялина”, “Ніна” — нар. 24 – квітня 1925 р. у с.Боголюби на Волині, дочка Івана. Батько загинув 1944 р. на фронті в совєтській армії, брат (1927 р.н.) після короткочасного арешту був відправлений совєтською владою на німецький, потім манджурський і японський фронти, повернувся в 1953 р. Уся родина матері загинула в тюрмах і таборах ГУЛАГу. Лідія у 1939 р. закінчила сім класів місцевої школи. З 1942 р. — в підпіллі, була зв’язковою сотні “Лева”, яка діяла під проводом “Клима Савура”. Після відходу сотні з Волині в Карпати Лідія навідалася в рідне село і 19 грудня 1944 р. була заарештована органами НКВД. 6 лютого 1945 р. ВТ засудив ЇЇ на 15 років каторги. Засуд відбувала спочатку в таборах Тайшету (Іркутська обл.), з жовтня 1945 р. — в Казахстані, м.Джезказган (шахти мідної руди). У 1947 р. з групою жінок переправлена спочатку в с.Джезди (марганцеві шахти), потім у табір Кінгіру, де в 1954 р. стала учасницею повстання політв’язнів, після якого опинилася знову в таборі Тайшету. Звільнена з-під варти 10 жовтня 1955 р., відбувши 12 років таборів ГУЛАГу. На поселенні одружилася з колишнім політв’язнем Гриділем, в 1956 р. подружжя повернулося у с.Боголюби. Лідія спочатку працювала у колгоспі, потім — кухарем у школі, з 1986 р. — на пенсії. Виховала сина (1956 р.н.) і дочку (1960), чоловік помер 1988 р. Дочекалась двох онучок. Проживає в рідних Боголюбах з сином (інвалід дитинства). Мешканці села Боголюди були дуже національно патріотичними, про що свідчить така інформація: протягом 1939-1946 рр. заарештовано 46 осіб, із 124 господарств — 30 знищили, цілі родини депортували; із 110 депортованих осіб в Сибіру загинуло 49 чоловік. У повстанських відділах загинуло 6 дівчат і 12 хлопців.