Чорна-Бліхар Марта та її сестри Стефанія, Броніслава, Анна. Усі народилися на Тернопільщині в родині колишнього січового стрільця. У 1945 р., коли спецгрупа НКВД намагалась депортувати важкохворого батька, матір, що захищала чоловіка, застрелив чекіст. Сестра Стефанія була в підпіллі ОУН-УПА, в 1948 р. її вислідили, заарештували і засудили на 25 років таборів; засуд відбувала в Мордовії (подальша доля невідома). Броніслава та Анна теж мали зв’язок з ОУН-УПА. їх хата була зв’язковим пунктом для підпілля, в ній знаходилась криївка, де переховувались повстанці. У січні 1948 р., в час перебування повстанців, хату оточив спецзагін. Під час бою були заарештовані всі три сестри — Броніслава, Анна і Марта. Жорстокі слідства проходили в Микулинцях, потім у Тернополі. Броніслава і Анна свій засуд відбували на будівництві колимської столиці Магадану (Броніслава там і загинула). Марта — нар. 12 березня 1925 р., навчалася в Тернопільській гімназії, стала активною прихильницею ОУН-УПА. Працювала бухгалтером в касі на вокзалі, де мала можливість виконувати різні доручення підпілля. На роботі співпрацювала з членом ОУН Тимчишин Орисею (див. с.147). Марта була заарештована в січні 1948 р. одночасно зі сестрами. Засуджена ВТ на 10 років, які відбувала в таборах східного-Сибіру. Після звільнення в 1956 р. повернулась в Україну, згодом одружилася з колишнім політв’язнем інтинських таборів Любомиром Бліхарем, родом із Тернополя. Родина Бліхарів поселилась у Києві, має сина Юрія. Марта – учасник хору в церкві св.Миколая на Аскольдовій могилі.