Чорна-Яременко Надія — нар. 25 листопада 1926 р. у Тернополі в національносвідомій родині вчителя гімназії. В 1946 р. батьки були депортовані в Осінники Кемеровської обл. Надія закінчила гімназію і Кременецький педагогічний інститут, почала працювати вчителем початкових класів. 15 грудня 1945 р. по дорозі до школи її заарештували органи НКВД і наприкінці березня 1946 р. ВТ засудив на 10 років позбавлення волі. Засуд відбувала спочатку в таборі м.Абезь (Комі АРСР), а потім у Кінгірі, де стала учасником відомого повстання політв’язнів, яке тривало з 16 травня по 25 червня 1954 р. (див. “Українська жінка”… вин. 1, с.177). Тих, хто вижив, відправляли у різні табори. Надію етапували в Іркутськ на слюдяну фабрику. Весною 1955 р. була звільнена і відправлена до депортованих батьків у Кемеровську область. В 1958 р. батьків звільнили із заслання і вони повернулися до Тернополя. Надія на засланні одружилася з Іваном Яременком, колишнім політв’язнем, і тільки в 1963 р. вони повернулися до Тернополя. Виховала двох дітей — дочку Галину та сина Ярослава. Надія працювала на порцеляновому заводі. Померла 22 січня 2002 р. після важкої хвороби.