Хом’як-Гимон Євгенія — “Леся” — нар. 17 вересня 1927 р. в с.Котованя на Дрогобиччині (тепер Львіщина) в родині священика Дмитра. Навчалася в “Рідній школі” учительській семінарії в Самборі. Була в юнацтві “Пласту” (організація ВСУМ), курінь ім.князя Лева, потім у Юнацтві ОУН, де пройшла вишкіл УЧХ в с.Котованя, а в травні 1944 р. — курси медсестер в Кульчицях. Направлена в окружний штаб УГІА в с.Недільна. Пройшла вишколи бойовий і розвідки в с.Тур’є Турківського р-ну. У материній хаті в с.Котованя було влаштовано підпільний медпункт. Працювала під керівництвом “Рена”, під фіктивним прізвищем Бобровська. Заарештована у вересні 1947 р. у Львові на вулиці під час зустрічі з мамою. Відбула жорстоке слідство, засуджена ВТ на 10 років. Засуд відбувала в таборах Воркути, Мордовії, на лісоповалі. Звільнена в 1955 р. На спецпоселенні в Новосибірській обл. влаштувалась у сільському клубі (мала гарний голос). Після повернення в Україну працювала диригентом хору в Дублянах біля Львова і вела уроки музики в школі. Одружилася зі спецпоселенцем, який приїхав у відпустку зі Сибіру. До 1967 р. проживала з чоловіком в Омській обл., повернулися з дочкою до Трускавця.