Хращевська Оксана — нар. 10 жовтня 1925 р. у Вінниці в родині священика о. Михайла і вчительки Віри. Батько закінчував Варшавський ун-т (філологія), працював у Вінниці науковим співробітником у філіалі АН. Щоб уникнути репресій в час процесів над СВУ, у 1928 р. перебрався до Києва (викладав у педінституті), був переслідуваний за патріотичні матеріали дисертації. Після війни вчителював у школі с.ГІетрушки (Київщина), був заарештований в 1946 р., засуджений ВТ на 10 років, помер 1955 р. в таборі Дубравлагу. Матір депортована в Красноярський край. Брат Віктор пропав безвісти в рядах Червоної армії в 1941 р. Оксана в 16-річному віці стала членом Юнацтва ОУН, на неї мав вплив учитель історії Пантелеймон Сак, член ОУН(р), псевдонім “Могила” (?), якого в 1943 р. розстріляли гестапівці. У 1941 р. хата батьків стала зв’язковим пунктом. Оксана навчалася в 1942-1946 рр. у Київському медінституті. У квітні 1946 р. заарештована разом з батьком, засуджена ВТ 18 квітня 1946 р. на 10 років. Відбувала в Мордовських таборах, працювала фельдшером. Звільнена на спецпоселення 26 жовтня 1950 р., переїхала до матері в Красноярський край, де була призначена завідуючою медпунктом в с.Капкара. У 1954 р. повернулась в Україну, одружилась, народила дочку. Понови-лась у 1956 р. на навчанні в Київському медінституті, закінчила навчання в 1960 р., працювала лікарем 21 рік. Проживає в м.Боярка на Київщині, є членом товариства “Меморіал”.