Янчишин Люба — нар. 1934 р. у с.Збоїська біля Львова в родині національно свідомих селян. Її старший брат Антоп якийсь час ще переховувався з друзями із УПА після того, як був розформований їх відділ. У 1951 р. він із другом зайшов до хати батьків, де була влаштована криївка. Люба мала зв’язок з підпіллям, за нею стежили. Біля хати її захопила група оперативників МВД. Вони змушували дівчину намовити юнаків здатись, вона відмовилася. Батька і матір прив’язали до дерева і теж примушували вмовити дітей здатись. Брат Антон, його товариш і Люба (їй було 16 років) не здались живими. Батьків депортували в Сибір, а тіла розстріляних чекісти закопали в Брюховицькому лісі. У 1956 р. (?) із заслання повернулися батьки. Подруга Люби показала матері приблизне місце поховання її дітей. Знайдені останки перепоховали на старому цвинтарі в Брюховичах (ліквідований з часом). Після розпаду СРСР останки перенесені на новий цвинтар і поставлений пам’ятник (Записано упорядником з розповіді Мирослави Шпік 26 листопада 2002 р.).