Ясеницька Марія — нар. З грудня 1909 р. у с.Рожнів (тоді Станіславівщина) в родині галицьких інтелігентів, судді Мирона і Владислави (з роду Гордієвських). Гімназію закінчила у Станіславові, медичні студії — в Кракові (1927-1933 рр.), спеціалізувалась у педіатрії в 1935-1939 рр. в Кракові та Варшаві. Зі студентських років — член “Пласту”, потім — ОУН, за що була арештована польською владою в 1939 р. і заслана до концтабору в Березі Картузькій. У 1940-1941 рр. працювала в дитячій лікарні Кракова, потім була членом похідних груп від ОУН па Східну Україну як член УЧХ. У 1944 р. повернулась до Львова, працювала педіатром. У 1945 р. арештована органами НКВД, засуджена на 10 років таборів у Казахстані, де після звільнення до 1959 р. очолювала нову лікарню. Повернувшись в Україну, не одразу отримала дозвіл на прописку у Львові (працювала педіатром в селищі Івано-Франкове на Львівщині). Тільки з 1968 р., вийшовши на пенсію, оселилась у Львові. За совєгської окупації вела нелегально просвітянську роботу, а після 1991 р. — активну громадську діяльність. Була ініціатором відновлення Українського лікарського товариства, членом якого стала ще з 1933 р. Померла 19 березня 1993 р., похована на Личаківському цвинтарі у Львові.