Юрчинська-Попович Наталія — нар. 1 березня 1906 р. в с.Добромірка Збаразького р-ну на Тернопільщині в родині священика Льва і вчительки Теофілі. Змалку пов’язала своє життя зі сценою, хоч згодом закінчила Вищу торговельну школу у Львові і працювала в “Центросою- зі”. Стала членом ОУН, вільний час віддавала драматичній секції. Знайома була з Ол.Олесем, В.Блавацьким, Л.Курбасом, з поетами Кравцівим, Янівим, співала в хорі “Боян”, їздила по селах, піднімаючи національну свідомість. Одружилась із інженером Степаном Поповичем в 1932 р., проживала у Варшаві. У воєнний час через Словаччину повернулась до Львова. Арештована органами НКВД 23 грудня 1949 р. у Львові, засуджена комісією ОСО па 10 років таборів, які відбула у Хабаровському краї. Чоловік і два сини були заслані в Комсомольськ на Амурі, туди переїхала і вона після звільнення в 1957 р. Родина пробула там три роки і в 1960 р. повернулась до Львова. Наталія від 1989 р. стала членом Спілки політв’язнів, виступала з віршами і хором “Відгомін”. Померла 19 грудня 2003 р., похована на Янівецькому цвинтарі у Львові.